Apache (ракета)
| Apache | |
|---|---|
.jpg) Apache | |
| Тип | авіаційна крилата ракета |
| Походження |  Франція |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 2001—2009 |
| Оператори | .svg){kind=small} ВПС Франції |
| Історія виробництва | |
| Розробник | MBDA |
| Виробник | MBDA |
| Вартість одиниці | €1,6 млн |
| Характеристики | |
| Вага | 1200 кг |
| Довжина | 5,1 м |
| Діаметр | 0,63 м |
| Двигун | турбореактивний Turmobeca Microturbo TRI 60-30 5,4 кН |
| Розмах крил | 2,85 м |
Операційна дальність | 140 км |
| Висота польоту | 30—40 м |
| Швидкість | 1000 км/год |
Система наведення | інерційне, TERCOM, супутникове наведення, інфрачервоне самонаведення (на кінцевому етапі) |
Пускова платформа | Dassault Rafale Dassault Mirage 2000 |
Apache (ракета) у Вікісховищі | |
Apache ([əˈpætʃi]; фр.: [apaʃ]), або Apache AP — французька авіаційна крилата ракета, розроблена компанією MBDA. Створена як спеціалізований боєприпас для виведення з ладу злітно-посадкових смуг[1].
APACHE спочатку означало «зброя, що планує, із викидним зарядом» (фр. «arme planante à charges éjectables»). Насправді, перші концепції, які з’явилися на початку співпраці між компаніями Matra та Messerschmitt-Bölkow-Blohm у 1983—1988 роках, не мали двигуна, а отже, їхня дальність була несумісною з нейтралізацією злітно-посадкових смуг, захищених батареями зенітно-ракетних комплексів. Оскільки вони розташовувалися на такій відстані, що літаки-носії ставали б легкою мішенню, було прийнято рішення інтегрувати турбореактивний двигун.
У 1986 році проєкт боєприпасу для виведення з ладу злітно-посадкових смуг привів до створення програми APACHE (фр. «Arme Propulsée à Charge Ejectable» — Рухома зброя з викидним зарядом), і ці компанії планували введення зброї в експлуатацію у 1995 році. Контракт на розробку було укладено в липні 1989 року Міністерством оборони Франції. Керівництво програмою «Apache» здійснювала Служба програм ядерної та ракетної зброї при управлінні систем озброєння.
У вересні 1992 року Бундестаг підтвердив закупівлю цих ракет для літаків Panavia Tornado Люфтваффе, але згодом це рішення було скасоване[2].
Спочатку Франція планувала замовити 500 ракет, але ця кількість була скорочена, і відповідно до закону про військове планування на 1997—2002 роки було зроблено загальне замовлення на 100 ракет у 1997 році. Постачання здійснювала компанія MBDA, створена після злиття Matra з двома британськими та італійськими підприємствами. Доставка відбувалася з 2001 по 2004 рік. Вартість однієї ракети становила 1,66 мільйона євро, з яких було поставлено 45 одиниць у 2002 році, 51 у 2003 році та 4 у 2004 році[3].
Загальна вартість програми станом на листопад 2002 року оцінювалася у 674,4 мільйона євро (404,9 мільйона євро на розробку та 269,5 мільйона євро на виробництво)[4]. Ракету було знято з експлуатації та законсервовано у 2008—2009 роках[5]. У 2015 році було оголошено, що Генеральне управління озброєнь виділило 12 мільйонів євро через Агентство підтримки та закупівель НАТО на її демонтаж у період з 2014 по 2019 рік[6]. Ракета так і не була використана в бойових умовах.
На основі ракети Apache у 1994 році було розроблено ракету SCALP-EG, яка здатна нести 400-кілограмовий заряд на відстань понад 250 км для знищення ворожої інфраструктури.
- ↑ «Apache.» (en.) . Global Security. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 17 квітня 2018.
- ↑ L'Allemagne choisit le missile Apache de Matra. Les Échos (фр.). Процитовано 19 травня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Projet de loi de finances pour 2004 : Défense - Air. Les Échos (фр.). Процитовано 26 січня 2017.
- ↑ Projet de loi de finances pour 2003 : Défense - Air. Sénat français (фр.). Процитовано 19 березня 2013.
- ↑ La France SCALP la Libye. Alternatives économiques (фр.). Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 19 травня 2013.
- ↑ 4. Des coûts supplémentaires dus au regroupement des sites du SIMu. Assemblée nationale (фр.). Процитовано 16 грудня 2015.
- W Seth Carus; Center for Strategic and International Studies (Washington, D.C.). Cruise missile proliferation in the 1990s. — Westport, Conn : Praeger, 1992. — С. 114—115. (англ.)
- Dennis M Gormley. Dealing with the Threat of Cruise Missiles. — Routledge, 2013. — С. 120. — ISBN 38—40. (англ.)
- Barry R. Schneider, Jim A. Davis. The Gathering Biological Warfare Storm. — Greenwood Publishing Group, 2004. — С. 150—157. (англ.)
- Andrew Feickert. Missile Survey: Ballistic and Cruise Missiles of Foreign Countries. — Congressional Research Service, 2004. — 42 с. (англ.)
