Головна сторінка

Ласкаво просимо у Вікіджерела,

вільну цифрову бібліотеку українською мовою!

581 431 сторінка138 904 книжки, творів та документів1988 авторів та авторок

Конкурс1 вересня – 30 листопада

Книжкова Шафа 2026

Взяти участь →

🎲 Випадковий твір🪶 Випадковий автор📚 Випадковий скан

1801

народився Карл Бедекер, німецький видавець, автор перших путівників

1860

народився Петро Якубович, російський письменник, поет

1870

народилася Ада Негрі, італійська поетеса, письменниця

1875

помер Александр Кароль Гроза, польський поет, художник, представник «української школи» в польській літературі

1882

народився Якуб Колас, білоруський письменник

1885

помер Микола Устиянович, український письменник, громадський діяч

1894

народився Яків Гальчевський-Войнаровський, український військовий діяч, письменник

1898

народився Дмитро Фальківський, український поет та письменник

1921

помер Андрій Немоєвський, польський письменник, поет, публіцист, релігієзнавець, громадський діяч

1937

в урочищі Сандармох розстріляно понад 100 представників української інтелігенції, серед них:

•

Василь Атаманюк, поет, перекладач, літературознавець

•

Михайло Баран, український громадсько-політичний, військовий та освітній діяч

•

Сергій Вікул, український громадсько-політичний діяч, журналіст, видавець

•

Марко Вороний, поет, перекладач

•

Петро Дідушок, український громадсько-політичний діяч, дипломат

•

Іван Дорожній, український письменник і педагог

•

Петро Дятлів, політичний діяч, перекладач, редактор, публіцист

•

Григорій Епік, письменник, перекладач, публіцист

•

Микола Зеров, поет, літературознавець

•

Мирослав Ірчан, поет, прозаїк, публіцист, драматург, перекладач, літературознавець

•

Яків Ковальчук, письменник, публіцист

•

Антін Крушельницький, письменник, видавець-редактор

•

Микола Куліш, драматург

•

Лесь Курбас, режисер, актор, драматург, публіцист, перекладач

•

Михайло Лозинський, правознавець, публіцист, перекладач

•

Володимир Підгаєцький, український учений-гігієніст

•

Григорій Піддубний, письменник, партійний діяч

•

Валер'ян Підмогильний, письменник, перекладач

•

Андрій Панів, поет, журналіст, перекладач

•

Валер'ян Поліщук, поет, письменник, літературний критик

•

Клим Поліщук, письменник, публіцист

•

Степан Рудницький, географ, картограф та етнограф

•

Олекса Слісаренко, поет, прозаїк

•

Павло Филипович, поет, літературознавець, перекладач

•

Володимир Чехівський, український громадсько-політичний діяч

•

Матвій Яворський, історик

•

Михайло Яловий, поет, прозаїк, драматург

01.11.2026, Ю. Отрошенко, П'єси і переклади співаної поезії, 2012
29.10.2026, С. Єфремов, Коротка історія українського письменства, 1918
25.10.2026, С. Ярошенко, Як люде прав собі добувають, 1905
24.10.2026, Украінська Муза. Випуск 2 (під ред. О. Коваленка), 1908
24.10.2026, Украінська Муза. Випуск 1 (під ред. О. Коваленка), 1908
23.10.2026, Украінська Муза. Випуск 3 (під ред. О. Коваленка), 1908
16.10.2026, Джейкобс, Старий моряк (перекл. С. Паночіні), 1918

Мина Мазайло. (Харків, 1929) Микола Куліш
… БАРОНОВА-КОЗИНО — Вибачте, тобто — мерсі… Скажіть, будь ласка, чи вдома Мазеніни? ДЯДЬКО ТАРАС — Гм… Зайломази, ви хотіли спитати. У Баронової-Козино закалатало серце. Пальцями до вух: — Вибачте, ви ще, мабуть, не читали — в сьогоднішній газеті є публікація… ДЯДЬКО ТАРАС — А в завтрашній буде моє спростовання: тільки Зайломази! Чуєте? Зайломази! Як це так: раз, два, три — і вже Мазеніни, га! Та ви знаєте, як це за старого режиму робилося, га! Знаєте, що тоді потрібно було, щоб змінити прізвище — цілі роки і найвищий царський дозвіл, га! Знаєте, наприклад, як міняв у нас (і це, між іншим, історичний факт) своє прізвище секретар одної земської повітової управи, Каленик Митрофанович Гімненко. (Баронова-Козино, ойнувши, сіла). Це ж не то, що, припустімо, Непий-Пиво, або Тягни-Рядно якесь, а справді трагічне прізвище. Знаєте, що за великі гроші виправив він його на Говненка (Баронова-Козино тихо знепритомніла), а далі, ну не як не можна. Та знаєте, що тільки по трьох роках клопотання, тільки сам цар Олександер третій соїзволив змінити Говненка на Вороненка, га!

читати далі…

Доля. (1897)Петро Якубович

. (Львів, 1897)

Зоряне небо, нїме, зачароване…
Зірка коралом спада:
То — комусь царство небесне дароване, —
Душу Господь дожида.

Довго небозї ніч темна без досьвіту
Горем-тюрмою була;
Вихор розвіював мрієньки по сьвіту
В морі неправди та зла.

Зглянув ся Бог: посила з колїсницею
Ангела — взяти її…
Ярко засяяв коралом-зірницею
Слїд колїсницї тиї.