Головна сторінка

Ласкаво просимо у Вікіджерела,

вільну цифрову бібліотеку українською мовою!

581 736 сторінок138 904 книжки, творів та документів1990 авторів та авторок

Конкурс1 вересня – 30 листопада

Книжкова Шафа 2026

Взяти участь →

🎲 Випадковий твір🪶 Випадковий автор📚 Випадковий скан

1801

народився Северин Ґощинський, польський поет українського походження

1877

народився Теодор Бартошек, чехословацький суспільно-політичний діяч

1884

помер Григорій Голоскевич, український мовознавець, громадський діяч

1895

народився Василь Кучабський, український військовий діяч, історик

1918

помер Ендрю Діксон Вайт, американський історик, дипломат

01.11.2026, Ю. Отрошенко, П'єси і переклади співаної поезії, 2012
29.10.2026, С. Єфремов, Коротка історія українського письменства, 1918
25.10.2026, С. Ярошенко, Як люде прав собі добувають, 1905
24.10.2026, Украінська Муза. Випуск 2 (під ред. О. Коваленка), 1908
24.10.2026, Украінська Муза. Випуск 1 (під ред. О. Коваленка), 1908
23.10.2026, Украінська Муза. Випуск 3 (під ред. О. Коваленка), 1908
16.10.2026, Джейкобс, Старий моряк (перекл. С. Паночіні), 1918

Мина Мазайло. (Харків, 1929) Микола Куліш
… БАРОНОВА-КОЗИНО — Вибачте, тобто — мерсі… Скажіть, будь ласка, чи вдома Мазеніни? ДЯДЬКО ТАРАС — Гм… Зайломази, ви хотіли спитати. У Баронової-Козино закалатало серце. Пальцями до вух: — Вибачте, ви ще, мабуть, не читали — в сьогоднішній газеті є публікація… ДЯДЬКО ТАРАС — А в завтрашній буде моє спростовання: тільки Зайломази! Чуєте? Зайломази! Як це так: раз, два, три — і вже Мазеніни, га! Та ви знаєте, як це за старого режиму робилося, га! Знаєте, що тоді потрібно було, щоб змінити прізвище — цілі роки і найвищий царський дозвіл, га! Знаєте, наприклад, як міняв у нас (і це, між іншим, історичний факт) своє прізвище секретар одної земської повітової управи, Каленик Митрофанович Гімненко. (Баронова-Козино, ойнувши, сіла). Це ж не то, що, припустімо, Непий-Пиво, або Тягни-Рядно якесь, а справді трагічне прізвище. Знаєте, що за великі гроші виправив він його на Говненка (Баронова-Козино тихо знепритомніла), а далі, ну не як не можна. Та знаєте, що тільки по трьох роках клопотання, тільки сам цар Олександер третій соїзволив змінити Говненка на Вороненка, га!

читати далі…

Антологія римської поезії. (Київ, 1920)Микола Зеров

.

ГОРАЦІЙ.
Оди I, 11.

НЕГОЖЕ нам, о Левконоє, знати
Яку нам суджено в життю наземнім путь;
Халдейських віщунів не будем ми шукати:
Халдейських чисел нам, мій друже, не збагнуть.
Чи добре житимем, чи скоро час розстання —
Приймаймо з дякою, що Доля нам дає,
Хоч може ця зіма для нас зіма остання,
І вже не чутимем, як море в беріг б'є.
Розумна завжди будь. Важкий і пінний келих
До вохких уст своїх бездумно підіймай,
І безліч днів живи безжурних та веселих,
І лиш на це життя надію покладай.
Минає хутко час. Лови, лови хвилини.
Не вірь прийдешньому, що нам назустріч лине.