Arma Christi

Arma Christi («зброя Христа»), або Знаряддя Страстей, — це об'єкти, пов'язані зі Страстями Ісуса Христа в християнській символіці та мистецтві. Вони сприймаються як герби в розумінні геральдики, а також як зброя, яку Христос використав для перемоги над Сатаною. Існує група, що налічує максимум близько 20 предметів, які часто використовуються в християнському мистецтві, особливо в Пізньому Середньовіччі. Зазвичай вони оточують хрест або фігуру Христа у типі зображення «Муж скорбот»[en], розташовані навколо композиції або у руках ангелів.
Головний елемент, Хрест, був уведений у християнське мистецтво в IV столітті як crux invicta (непереможний хрест), символ перемоги. Як цілісна група, вони мають тривалу традицію в іконографії, яка сягає IX століття; прикладом є Утрехтський псалтир 830 року, хоча це єдиний зразок з Раннього Середньовіччя, відомий Гертруд Шиллер[en]. Це відображало зростання богословського інтересу до страждань Христа в той період[1]. Середньоанглійська поема Arma Christi, що з'явилася до кінця XIV століття, збереглася у п'ятнадцяти манускриптах, що свідчить про її популярність. Сім із них виконані у вельми незвичній формі сувоїв, призначених для демонстрації в церкві як візуальний посібник для публічного богослужіння. Рукописи Arma Christi зазвичай супроводжуються ілюстраціями знарядь, споглядання яких, згідно з текстами, надавало індульгенцію на певну кількість днів у Чистилищі[2].
Реліквії найважливіших предметів мають тривалу історію, що сягає віднайдення Животворного Хреста імператрицею Оленою Константинопольською на початку IV століття. Реліквії[en], які вважалися Святим Списом, Святою Губкою[en], Святим Граалем та цвяхами з хреста[en], вшановувалися ще задовго до 1000 року і значно поширилися в наступні століття. Хвиля нових реліквій на Заході припала на часи Хрестових походів, а наступна хвиля була пов'язана з тим, що Знаряддя почали посідати чільне місце в молитовній літературі та практиках у XIV столітті[3].
У мистецтві Знаряддя або оточували образ Христа у сюжетах типу andachtsbilder[en] (молитовних зображень), таких як Муж скорбот, або могли зображуватися самостійно — часто композиційним центром виступав лик Христа на Платі Вероніки[en]. В обох випадках мета зображень полягала в символічному відтворенні страждань Христа під час Його Страстей. Для менш досвідчених художників вони мали практичну перевагу, оскільки їх було набагато легше зобразити, ніж людські фігури, і їх часто доручали виконувати підмайстрам. Можливо, найраніше зображення окремих знарядь, розміщених у просторі, міститься в малюнку з німецького рукопису близько 1175 року, де вони розташовані по один бік від Христа у величі[en][4]. У молитовних книгах до Пізнього Середньовіччя їх іноді показували по одному в супроводі одного з багатьох текстів, присвячених роздумам над епізодами, де використовувалося кожне зі знарядь, а завершувало всю цю розповідь фігуративне зображення Ісуса[5]. Мініатюрні версії цих предметів прикріплювали до розаріїв та розп'ять і використовували як допомогу для споглядання страждань Христа.
Зображення Знарядь Страстей можуть включати різні комбінації наведених нижче предметів, хоча хрест Ісуса присутній майже завжди. Можна виділити основну групу найчастіше використовуваних знарядь:


- Хрест, на якому був розп'ятий Ісус (Животворний Хрест), зображений окремо або з хрестами двох розбійників
- Терновий вінець
- Стовп або колона, біля якої Ісуса катували під час Бичування
- Батоги (у Німеччині часто різки), використані для 39 ударів
- Свята Губка, насаджена на тростину, за допомогою якої Ісусу пропонували жовч і оцет
- Святий Спис, яким римський воїн завдав останньої з П'яти ран[en] у Його бік
- Цвяхи, що завдали чотирьох ран на руках і ногах. Самих цвяхів може бути чотири або три
- Плат Вероніки
Інші поширені елементи:
- Тростина, яку вклали в руку Ісуса як скіпетр на знак глузування
- Багряна мантія для глузування
- Titulus Crucis[en]— табличка з написом), прикріплена до Хреста. Вона може мати напис латиною (INRI, Iesus Nazarenus Rex Iudaeorum), грецькою, гебрейською або іншою мовою
- Святий Грааль — чаша, яку Ісус використовував на Таємній вечері і яку, за деякими переказами, Йосип Ариматейський використав, щоб зібрати Його кров під час розп'яття
- Хітон Господній[en] — безшовний одяг Ісуса
- Гральні кості, якими воїни кинули жереб за одяг Христа
- Півень, який заспівав після третього зречення апостола Петра
- Миска, використана для жовчі та оцту
- Драбина, використана для Зняття з хреста, тобто зняття тіла Христа для поховання
- Мотузки, використані для Воздвиження Хреста
- Молоток, яким забивали цвяхи в руки та ноги Ісуса
- Обценьки, використані для витягування цвяхів
- Посудина з миром, використана для змащення тіла Ісуса Йосифом Ариматейським або Жінками-мироносицями
- плащаниця, у яку загорнули тіло Ісуса перед похованням
- Сонце і Місяць, що символізують тьму під час розп'яття[en]
- Тридцять срібняків або торбинка з грошима, ціна зради Юди
- Обличчя, що плює, як символ глузування над Христом[en]
- Долоня, що вдарила Ісуса по обличчю
- Ланцюги або мотузки, якими Ісуса зв'язали на ніч у в'язниці
- Ліхтар або смолоскипи, використані воїнами під час арешту Христа, а також їхні мечі та палиці
- Меч, яким Петро відтяв вухо слузі первосвященика. Іноді також зображується людське вухо
- Іноді зображуються голови або руки персонажів Страстей, зокрема Юди, Каяфи або чоловіка, який глузував із Христа, плюючи Йому в обличчя. Також може зображуватися вмивання рук Понтієм Пілатом. На картині Лоренцо Монако, наведеній нижче, є кілька таких зображень
- Труба, у яку трубили для глузування над Христом на Шляху на Голгофу[6].
Основна група Знарядь з'являється і в інших контекстах. Спис і губку на палиці тримають наче стяги або зброю архангели, що оточують престол Христа на мозаїці VI століття з Равенни (нині в Музеї Боде, Берлін), і надалі їх часто зображують саме так, особливо в сценах Страшного суду. У православному мистецтві вони часто розташовані на або навколо Престолу уготованого[en] (Етимасії) або «порожнього престолу» суду[7]. Терновий вінець іноді висить окремо на хресті; існує припущення, що Кельтський хрест походить саме від цього мотиву. Менш значущі Знаряддя зазвичай не набули достатньої впізнаваності для самостійного відтворення і з'являються лише в групах.
- П'єта з Arma Christi, Лоренцо Монако, 1404
- Вотівна панель, Вроцлав, 1443
- Ганс Мемлінг, Муж скорбот на руках Діви Марії, 1470-ті
- Вигаданий герб Ісуса Христа у Вернігеродському гербовнику[en] (Південна Німеччина, бл. 1490)
- Розп'яття Arma Christi, Св. Венделін, Бременрід, Вайлер-Зіммерберг, Баварія
- Христос у темниці з Arma Christi, російська ікона XIX століття
- Триумф Дитятка Христа, Амброзіус Франкен I[en], 1605–1610, Ангели забирають Arma Christi
- Придорожній хрест з Arma Christi поблизу Штаммгама, Айхштетт
- ↑ Schiller, 184—185
- ↑ Rossell Hope Robbins, «The 'Arma Christi' Rolls», The Modern Language Review 34.3 (July 1939:415-421)
- ↑ Schiller, 189—191
- ↑ Schiller, 187
- ↑ Schiller, 192-3
- ↑ Ballester, Jordi, "Trumpets, Heralds and Minstrels: Their Relation to the Image of Power and Representation in the Fourteenth- and Fifteenth-Century Catalano-Aragonese Painting", Music in Art: International Journal for Music Iconography (2018) 43/1–2, 5–19.
- ↑ Schiller, 186—187
- Schiller, Gertrud, Iconography of Christian Art, Vol. II, 1972 (English trans from German), Lund Humphries, London, ISBN 0-85331-324-5
- Cooper, Lisa H.; Denny-Brown, Andrea, ред. (24 січня 2014). The Arma Christi in Medieval and Early Modern Material Culture. Farnham: Ashgate. ISBN 978-1-40945-676-6.