Перейти до вмісту

SVOM

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
SVOM
Обсерваторія гамма-спалахів[1]
Загальна інформація
Інші назвиSpace Variable Objects Monitor
Дата запуску22 червня 2024 (07:00:00 UTC)[2][3]
Запущено зСічан
Маса950 кг
Тип орбітиНизька навколоземна орбіта
Висота орбіти625 км

SVOM (англ. Space Variable Objects Monitor, Монітор космічних змінних об'єктів) — невеликий рентгенівський космічний телескоп, розроблений Китайським національним космічним управлінням, Китайською академією наук і Національним центром космічних досліджень Франції[4], запущений 22 червня 2024 року.

SVOM має вивчати вибухи масивних зір, аналізуючи утворені в результаті гамма-спалахи. Рентгенівське дзеркало для SVOM важить всього 1 кг[4].

Цілі

[ред. | ред. код]

Використовуючи одночасно космічні та наземні інструменти, місія має такі наукові цілі[5]:

  • Виявити всі відомі типи гамма-спалахів;
  • Забезпечити швидке й надійне позиціонування гамма-спалахів;
  • Виміряти широкосмуговий спектр швидкого випромінювання (від видимого до МеВ);
  • Виміряти часову еволюцію швидкого випромінювання (від видимого до МеВ);
  • Швидко визначати післясвітіння виявлених гамма-спалахів на рентгенівських й оптичних хвилях, у тому числі ті, які мають високе червоне зміщення (z>6);
  • Виміряти широкосмуговий спектр раннього та пізнього післясвітіння (від видимого до рентгенівського випромінювання);
  • Виміряти часову еволюцію раннього та пізнього післясвітіння (від видимого до рентгенівського).

Наукові прилади

[ред. | ред. код]

Обрана орбіта є круговою з висотою 600 км і кутом нахилу 30° з періодом прецесії 60 днів[6]. Стратегія наведення апарата змушує Землю потрапляти в його поле зору на кожному витку орбіти[7]. Корисне навантаження складається з наступних чотирьох основних інструментів[6][8]:

Кодована маска ECLAIRs
ECLAIRs
ECLAIRs — камера з широким полем зору (~2 стерадіани) та кодованою апертурою з прозорістю маски 40 %, з'єднаний з блоком обробки даних, який відповідає за визначення місцезнаходження гамма-спалахів майже в режимі реального часу[9]. Тригерна система ECLAIRs знімає небо в діапазоні енергій 4-120 кеВ, щоб швидко виявляти та локалізувати гамма-спалахи. Нижній поріг енергії ECLAIRs добре підходить для виявлення гамма-спалахів із сильним червоним зміщенням[10]. Очікується, що ECLAIRs виявить приблизно 200 гамма-спалахів усіх типів протягом номінального 3-річного терміну експлуатації місії. Щоб досягти нижнього порогу енергії в 4 кеВ, площина детектування ECLAIRs вимощена 6400 детекторами Шотткі CdTe розміром 4×4 мм2 і товщиною 1 мм. Детектори згруповані по 32 у матрицях 8x4, які зчитуються малошумною ASIC[9].
GRM (англ. Gamma-ray Burst Monitor, Монітор гамма-спалахів)
Спектрометр гамма-випромінювання GRM чутливий в області від 50 кеВ до 5 МеВ. Його сповіщення про гамма-спалахи надсилаються в режимі реального часу спільноті наземних спостерігачів.
MXT (англ. Microchannel X-ray Telescope, Мікроканальний рентгенівський телескоп)
Поворот космічного корабля виконується для того, щоб розташувати гамма-спалах у вузьких полях зору двох інструментів — телескопа м'якого рентгенівського випромінювання MXT і телескопа видимого діапазону VT, щоб уточнити положення гамма-спалаху й вивчити ранні фази його післясвітіння[11]. Щоб мати широке поле зору, MXT використовує принцип ока лобстера[12].
VT (англ. Visible Telescope, Видимий телескоп)
Телескоп діаметром 45 см, що працює в діапазоні від 400 до 950 нм, з полем зору 21 × 21 кутова мінута. Він чутливий приблизно до 23 зоряної величини в R-діапазоні.

Наземний сегмент

[ред. | ред. код]

Наземний сегмент(інші мови) включає в себе набір із трьох наземних спеціалізованих інструментів — двох роботизованих наземних телескопів (GFT) і наземної ширококутної камери (GWAC), — які доповнять космічні інструменти[13][14].

GWAC (англ. Ground Wide Angle Cameras, Наземні ширококутні камери)
GWAC, набір оптичних камер із широким полем зору, що працюють в оптичному діапазоні, дозволить систематично вивчати видиме випромінювання під час і перед гамма-спалахом. Він повинен охоплювати поле зору приблизно 8000 град², мати чутливість близько 15 зоряної величини за 5 с (в умовах повного Місяця) у V-діапазоні та час експозиції 15 с. Він буде постійно контролювати поле, охоплене ECLAIRs, щоб спостерігати видиме випромінювання понад 20 % подій, принаймні за 5 хв. до та 15 хв. після початку гамма-спалаху.
GFT (англ. Ground Follow-up Telescopes, Наземні телескопи спостереження)
GFT, два роботизовані телескопи 1-метрового класу (один керований Францією, іншим — Китаєм), автоматично наводитимуться на область гамма-спалаху протягом десятків секунд після прийому попередження та забезпечуватимуть стеження за нею у видимому та ближньому інфрачервоному діапазоні. Вони сприятимуть покращенню зв'язку між космічним апаратом і найбільшими телескопами, вимірюючи небесні координати з точністю, кращою за 0,5″, і надаючи оцінку його фотометричного червоного зміщення менш ніж за 5 хв. після початку спостережень. Розташовані рівномірно на Землі (один у Південній Америці, інший у Китаї), вони зможуть розпочати дослідження оптичного випромінювання гамма-спалаху відразу після прийому повідомлення про нього в більш ніж 40 % випадків.

Результати спостережень

[ред. | ред. код]

14 березня 2025 року супутник SVOM зафіксував надзвичайно рідкісний гамма-спалах, що тривав лише 10 с і прийшов до Землі з відстані близько 13 млрд св. р. Подія отримала назву GRB 25 0314A і, за оцінками дослідників, сталася приблизно через 730 млн років після Великого вибуху. Через декілька місяців відкриття підтвердив телескоп Джеймса Вебба, який зміг спостерігати післясвітіння вибуху. Це дозволило встановити, що джерелом спалаху був колапс масивної зорі-прародителя наднової[15].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Sino-French satellite launched into orbit, China's CCTV says. Reuters. 22 червня 2024.
  2. ↑ Svom. Процитовано 12 червня 2024.
  3. ↑ Xin, Ling (22 червня 2024). China-France satellite launched to monitor most powerful explosions in space. South China Morning Post. Процитовано 22 червня 2024.
  4. 1 2 Lobster-inspired £3.8m super lightweight mirror chosen for Chinese-French space mission. University of Leicester. 26 жовтня 2015. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 травня 2021. [Архівовано 2021-01-28 у Wayback Machine.]
  5. ↑ The SVOM mission, a new generation GRB mission. Commissariat à l'énergie atomique et aux énergies alternatives. Процитовано 26 жовтня 2015.
  6. 1 2 SVOM: The scientific payload. Commissariat à l'énergie atomique et aux énergies alternatives. Процитовано 26 жовтня 2015.
  7. ↑ Zhao, Donghua; Cordier, Bertrand; Sizun, Patrick; Wu, Bobing; Dong, Yongwei та ін. (Листопад 2012). Influence of the Earth on the background and the sensitivity of the GRM and ECLAIRs instruments aboard the Chinese-French mission SVOM. Experimental Astronomy. 34 (3): 705—728. arXiv:1208.2493. Bibcode:2012ExA....34..705Z. doi:10.1007/s10686-012-9313-2.
  8. ↑ SVOM Satellite. CNES. 2014. Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 26 жовтня 2015. [Архівовано 2015-09-06 у Wayback Machine.]
  9. 1 2 Godet, O.; Nasser, G.; Atteia, Jonathan; Cordier, B.; Mandrou, P. (Липень 2014). The x-/Gamma-ray camera ECLAIRs for the gamma-ray burst mission SVOM. У Takahashi, Tadayuki; Den Herder, Jan-Willem A.; Bautz, Mark (ред.). Space Telescopes and Instrumentation 2014: Ultraviolet to Gamma Ray. Т. 9144. с. 914424. arXiv:1406.7759. Bibcode:2014SPIE.9144E..24G. doi:10.1117/12.2055507.
  10. ↑ Schanne, S.; Paul, J.; Wei, J.; Zhang, S.-N.; Basa, S. та ін. (13–17 жовтня 2009). The future Gamma-Ray Burst Mission SVOM. The Extreme Sky: Sampling the Universe Above 10 keV. Otranto, Italy. arXiv:1005.5008. Bibcode:2010arXiv1005.5008S.
  11. ↑ Gotz, D.; Paul, J.; Basa, S.; Wei, J.; Zhang, S. N. та ін. (20–23 жовтня 2008). SVOM: A new mission for Gamma-Ray Burst Studies. Gamma-ray Burst: 6th Huntsville Symposium. Huntsville, Alabama. arXiv:0906.4195. Bibcode:2009AIPC.1133...25G. doi:10.1063/1.3155898.
  12. ↑ Delivery of the MXT telescope optics – Svom.
  13. ↑ SVOM: The ground segment. Commissariat à l'énergie atomique et aux énergies alternatives. Процитовано 26 жовтня 2015.
  14. ↑ Ground Segment. CNES. 24 квітня 2015. Процитовано 26 жовтня 2015.
  15. ↑ Астрономи отримали загадковий сигнал з невідомого джерела у глибокому космосі. 13.01.2026, 5:57 pm

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=SVOM&oldid=47252870